- належність
- mensübiyet
Українсько-турецький словник. 2009.
належність
Look at other dictionaries:
належність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
належність — ності, ж. 1) Стан за знач. належний 2). 2) Те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому , чому небудь … Український тлумачний словник
належність — [нале/жн іс т ] нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
власність — ності, ж. 1) Майно, належне кому , чому небудь. 2) Належність чогось кому , чому небудь із правом розпоряджатися. Приватна власність. •• Пайова/ вла/сність частина доходів, майна, інших цінностей, на яку вправі претендувати один із учасників… … Український тлумачний словник
марочність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до марочний 1). 2) Якість виробу, що співвідноситься з певною маркою, сортом; належність до певної марки, сорту … Український тлумачний словник
партійність — ності, ж. 1) Властивість за знач. партійний 3). 2) Належність до партії (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник
приналежність — іменник жіночого роду належність арх., рідко … Орфографічний словник української мови
категорійність — ності, ж. Належність кого , чого небудь до категорії, розряду і т. ін., що офіційно присвоюється … Український тлумачний словник
національність — ності, ж. 1) Те саме, що нація 1). 2) Належність до якої небудь нації. •• Ценз націона/льності вимога, відповідно до якої для володіння активним або пасивним виборчим правом необхідно належати до певної національності … Український тлумачний словник
власність — (майно й под., належне кому н.; належність із правом розпорядження), володіння, помістя; придбання (те, що ким н. придбане) … Словник синонімів української мови
громадянство — 1) (належність особи до складу громадян певної держави); підданство (належність особи до певної держави, перев. з монархічною формою правління) 2) див. громадськість … Словник синонімів української мови
